Іноземна зброя року: які легендарні "інструменти" грають поховальний марш російським окупантам

Євген Дем’янов

Журналіст

Чого гріха таїти — початок російської агресії українці зустріли зброєю, яка здебільшого дісталася їм у спадок від СРСР. Іноземні партнери мали великі сумніви, що Україна втримається під навалою "другої армії світу", а тому не поспішали надавити їй масово військово-технічну допомогу.

І лише героїчний спротив всього українського суспільства переконав і примусив колективний Захід запустити маховик воєнної допомоги. У результаті, нехай поки що не так, як нам хочеться, але іноземна зброя ледь не зі всього світу потоками почала текти в Україну для потреб її армії.

Новини.LIVE вирішили підбити підсумок тому, яка іноземна зброя торік зробила свій вирішальний внесок у допомогу боротьбі з російським агресором.

Bayraktar TB2

Від початку повномасштабного російського вторгнення турецькі розвідувально-ударні безпілотні дрони Bayraktar TB2 дуже добре зарекомендували себе у бою з російськими окупантами і стали ледь не першою легендою цієї війни.

Здатний розганятися до 200 км на годину та підніматися на висоту у понад 8 кілометрів турецький безпілотник безкарно нищив своїми керованими бомбами та ракетами сотні одиниць ворожої бронетехніки.

На момент початку повномасштабного російського нашестя Україна мала на своєму озброєнні близько півсотні "Байрактарів". Натомість росіяни у дусі своєї пропаганди заявляли, що знищили майже тисячу таких БпЛА (це при тому, що їх загалом Туреччиною вироблено трохи більше 300). Але ж у страху очі великі...

Після набуття популярності БпЛА купувати "Байрактари" для України почали у прямому сенсі всім світом.

Так, у Польщі за тиждень після оголошення про збір коштів на "Байрактар" для України було зібрано 22,5 млн злотих, що дорівнює близько 5 мільйонам доларів США. А латвійці лише за добу після заклику скинутися на Bayraktar для ЗСУ пожертвували 300 тисяч євро.

Компанія-розробник на хвилі шаленого успіху свого дітища розпочала вдосконалювати свій безпілотний виріб. І вже восени минулого року "Байрактар" оздобили новітньою системою наведення. А наприкінці листопада завод-виробник випробував новий бойовий безпілотник Bayraktar Kızılelma з двигуном українського виробництва.

Крім того, в Україні розпочалися роботи з будівництва заводу, на якому вироблятимуться "Байрактари". Станом на сьогодні розробляється макет підприємства, а також надано ділянку під забудову та розпочато узгодження заявки на будівництво.

Про шалену популярність "Байрактарів" говорить і той факт, що цей безпілотник став по-справжньому легендою, адже набув героїчних рис і слави в народній творчості. Так, український полковник, продюсер, автор пісень та співак Тарас Боровок написав і презентував 1 березня минулого року пісню "Байрактар", яка насичена чорним гумором про окупантів. Вона відразу здобула неабияку популярність не лише в Україні.

Своєю чергою, фольклорний гурт "Святовид" академічного Зразково-показового оркестру Збройних сил України створив кліп на цю жартівливу пісню.

Крім створення пісні, іменем турецького безпілотника в Україні названо радіо "Байрактар", а дехто з батьків дає таке ім'я своїм дітям.

Javelin

Переносний протитанковий ракетний комплекс ​Javelin вже добре знайомий українським бійцям, тому що перші його партії потрапили до українського війська ще у 2018 році та застосовувалися на Донбасі.

Незадовго до російського масштабного вторгнення союзники України активізували постачання цих комплексів, надавши близько пів тисячі пускових та понад тисячі ракет.

Цей ПТРК не з дешевих. Вартість сучасної версії ракети оцінюється у понад 200 тисяч доларів. Приблизно стільки ж коштує пускова. Це в 10 разів вище за ціну українських протитанкових комплексів.

Як і у випадку з "Байрактаром", Javelin посів своє почесне місце в сучасному українському фольклорі, став героєм пісні та десятків мемів. Іменем американського ПТРК в Україні почали називати новонароджених дівчаток. Ба більше, лунають пропозиції після української перемоги встановити пам'ятник джавеліну як зброї, що врятувала Україну у перші тижні війни.

Гаубиці М777 і PzH 2000 

Американська далекобійна гаубиця M777 калібру 155 мм стала однією з перших потужних гармат, які надав Україні як допомогу у боротьбі з російськими окупантами колективний Захід.

Більш як сто таких артилерійських систем відразу додали пригніченого стану росіянам на фронті. Адже система здатна бити на відстань понад 40 км з круговим відхиленням снаряду від цілі лише у 10 метрів.

Трохи згодом панічний стан у росіян посилили німецькі самохідні гаубиці Panzerhaubitze 2000.

Самохідна гаубиця PzH-2000 являє собою гармату закритого типу на гусеничному шасі, побудованому на базі вузлів та агрегатів танка "Леопард". За свідченням фахівців, на поточний момент людство ще не винайшло більш ефективної самохідної гаубичної системи, ніж ця.

РСЗВ HIMARS і MLRS

Поза всяким сумнівом, головною легендою російсько-української війни стала реактивна система залпового вогню HIMARS виробництва Сполучених Штатів Америки.

Певно, за ступенем впізнаваності HIMARS можна поставити поруч з радянською "Катюшею". За ступенем психологічної ефективності ураження ворога — теж. Адже сьогодні навряд чи знайдеться російський солдат, який не чув про HIMARS і про те, у що ця система може його перетворити. Чого варті лише останні новорічні "привіти" окупантам від HIMARS у Макіївці, Сватовому та на Херсонщині.

Цей реактивний комплекс був розроблений американцями наприкінці 1990-х років на колісному шасі як система, що мала підвищену мобільність у порівнянні з гусеничною М270 MLRS. З останньою HIMARS має уніфіковану пускову установку й арсенал боєприпасів.

Керовані високоточні реактивні снаряди здатні нищити ворога на дистанції 84 кілометри, а тактичні й балістичні ракети — до 499 км. Українська сторона, до речі, наполегливо працює в напрямку отримання боєприпасів останнього типу.

Ракетні комплекси NASAMS, IRIS-T та Patrіot

Від самого початку широкомасштабного російського вторгнення українська сторона благала своїх західних партнерів допомогти закрити небо над Україною шляхом надання сучасних зенітно-ракетних комплексів.

Після тривалих умовлянь і перемовин західні партнери надали ЗСУ декілька комплексів NASAMS, якими в США захищено повітряний простір над Білим домом, і новітній німецький ЗРК IRIS-T, черга за яким для інших країн розписана на роки вперед.

Отримання цих систем одразу далося взнаки: українські сили ППО, використовуючи ці зразки зброї разом із радянськими С-200, С-300, "Буками" та іншими, почали масово збивати російські ракети (в окремих випадках показник ефективності дорівнює 100%). А російські літаки та гелікоптери взагалі забули шлях вглиб України й літають лише уздовж лінії фронту.

А, так би мовити, вишенькою на торті стала згода США 21 грудня минулого року надати Україні батарею зенітних комплексів Patriot. Ця ракетна система призначена для прикриття великих адміністративно-промислових центрів, військово-морських та військово-повітряних баз від усіх наявних засобів повітряного нападу в умовах сильної електронної протидії противника.

Щільність "закриття" неба ЗРК Patriot сягає 100%, чого наразі не вдалося досягти жодному з наявних на озброєнні людства ЗРК.

Дізнавшись про такий американський подарунок українцям, російський диктатор володимир путін зухвало, але істерично заявив, що, мовляв, ці системи доволі старі, а отже його війська "полузають їх, як горіхи". Однак, як би там не хвалився ватажок російської агресивної зграї, практика доводить, що саме всі перераховані вище види іноземної зброї вкупі з іншою, що є на озброєнні ЗСУ, вдало, чітко, методично, без вагань "лузають" ворога. І робитимуть це допоки він не прибереться з окупованих українських земель.

Фото: REUTERS/Gleb Garanich

Читайте Новини.LIVE!

Підписатися Підписатися