Важка справа: чи встигнуть танки на війну

Євген Дем’янов

Журналіст

Для наступу на ворога Україна потребує танків. І чим більше, тим краще. Після тривалих і важких перемовин Захід таки погодився на постачання нам панцерників. Навіть Німеччина припинила видавати з себе кокетливу дівчинку і дала згоду сама та надала дозвіл іншим на постачання ЗСУ своїх "Леопардів". Перший з них, до речі, 7 лютого вже прибув з Канади до Києва.

Але ворог не чекає, коли підрозділи українських Сил спротиву отримають підсилення, і тисне на фронтах. Чи встигнуть іноземні танки прийти на допомогу і чи не виявиться вона запізнілою, розбиралися Новини.LIVE.

Складність техніки — річ впливова

Як би нам не хотілося чим найшвидше отримати танки, раніше, ніж це станеться, не варто очікувати. На швидкість постачання важкої бронетехніки впливає низка факторів.

"По-перше, це — логістика, — говорить військовий експерт Дмитро Снєгирьов. — Адже кожна модель західного танка потребує індивідуального підходу. Якщо наші воїни майстерно володіють радянською технікою, яка є в нас озброєнні, скажімо, лінійка Т-64, Т-72, Т-80, то, відповідно, "Абрамси" та "Челленджери" — трохи інші і потребують навчання екіпажів".

Іншим фактором, який впливає на терміни постачання танків, як стверджує Снєгирьов, є їхнє обслуговування.

"Для цього потрібно мати не лише добре навчений екіпаж, але й добре навчений технічний персонал. Також треба мати мережу ремонтних баз, налагоджену систему постачання запчастин тощо", — пояснює експерт.

Політична складова додає проблем

Якщо з технічною складовою впоратися можна відносно швидко, то політичні нюанси додають ще того клопоту. Й у цій складовій, як не дивно, своє місце знайшлося для тиску з боку росії. Щоб унеможливити постачання Україні цієї зброї.

У цьому зв'язку не випадково вкотре з'явилися заяви російського диктатора та його оточення з натяками на використання ядерної зброї.

Чи можуть вони бути реалістичними? Навряд чи.

У контексті цього, Снєгирьов вважає, що українській стороні треба міняти саму інформаційну супроводжуючу стратегію щодо постачання Україні зброї.

"На мою думку, медійна активність, яка розгорнулася навколо "Рамштайн-8", у значній мірі спровокувала новий наступ росіян", — висловив своє припущення Снєгирьов.

За його словами, наголос робився на тому, що у разі позитивного рішення щодо постачання зброї українським воякам потрібно пройти навчання протягом 2-3 місяців для танкових екіпажів. А росіяни вирішили не чекати, тому пішли у наступ на всіх ділянках фронту.

"Інформаційна політика щодо супроводу питання постачання зброї в Україну повинна бути відкоригованою, адже дипломатичний і політичний фронт ніхто не скасовував", — переконаний співрозмовник.

Отже, очевидно, що росія продовжуватиме тиснути на країни, які постачають нам зброю, щоб зірвати контракти або затягнути виконання цих контрактів у часі. Недарма в своїх останніх заявах путін говорив про те, що на постачання танків будуть відповідні кроки з боку РФ.

Звичайно, країни Заходу не сильно злякалися, але росія продовжуватиме задіювати усі важелі впливу, щоб зірвати ці постачання.

Збірна "солянка" користі не додасть

Припустимо, ми пройшли технічні і політичні випробування, і західні танки хвилями пішли в Україну. Однак наразі мало хто задає собі питання: як вплине на якість дій вся ця армада. Адже вона — різношерста, а тому і підхід має бути різний до кожної одиниці такої техніки.

"Ми тішимося всьому, що нам обіцяють надати або надають. І якось поза увагою проходить проблема "збройової солянки", — звертає увагу на проблему Снєгирьов.

Якщо уявити, пояснює він, що один танковий батальйон буде оснащений тими ж "Абрамсами", а інший танковий батальйон буде оснащений "Леопардами", то виникає питання: як же ж їх тепер забезпечувати й обслуговувати?

"Це серйозні речі і з ними ми рано чи пізно зіштовхнемося", — впевнений військовий експерт.

Танки не встигнуть за однієї умови

Своєю чергою військовий експерт, полковник Збройних сил України Петро Черник переконаний в тому, що фронт дочекається прибуття танків.

"Ми цю війну почали взагалі без жодної одиниці серйозної зброї. Крім Javelin i NLAW, ми фактично увійшли у війну на власних ресурсах і вже майже рік тримаємося. Отже виникає питання, а чому вони — танки, мають не встигнути? Вони можуть не встигнути за однієї умови — якщо ми капітулюємо. А я цього не допускаю, як би не було зараз дуже важко на Східному плацдармі", — сказав Черник.

При цьому він нагадав, що лише впродовж січня Україна отримала від Заходу понад тисячу одиниць різної бронетехніки на кшталт англійського "Бульдогу" чи канадського "Сенатору". Тоді як за всю Другу світову війну, а масштаби її — не співмірні, Радянський Союз отримав від Заходу 12 тисяч одиниць бронетехніки.

На думку Черника, на складнощі в просуванні танків впливають два моменти.

По-перше, для наших західних союзників є головоломкою як перемогти росію, не розваливши її.

"Вони не можуть допустити розвалу росії. Насамперед через те, що Сибір виявиться порожньою з її колосальними ресурсами, які можуть відійти Китаю, який вирішив бути світовим гегемоном. Ніхто йому цей ресурс не дасть", — пояснює військовий.

Другим "гальмівним" моментом є технологічність західної техніки. Адже сучасна зброя не може сьогодні виготовлятися, а завтра раптово — ні.

Тому, як стверджує Черник, у західних партнерів все обчислюється на роки вперед. Отже наші друзі всі ці нюанси врахували, які конвеєри і коли запускати, скільки зброї виготовляти.

Ще одним фактором впливу після технологічності виготовлення танка є його транспортування.

"Це не прогулянка з валізою, а складна технологічна процедура. А транспортування сотень одиниць озброєнь — ще складніша процедура. А ще не треба забувати, що Європейський Союз — це 27 країн, а НАТО — 30 і в кожної є свої інтереси, і все це треба зводити до спільного знаменника. А це не буде за один день", — поділився полковник ЗСУ.

Між тим, обидва експерти погоджуються: у питанні з постачанням танків Україні вже зволікань немає. На Заході створено "танкову коаліцію", в якій кожна країна вирішує самостійно, що, коли і в яких обсягах надавати. Тому зради шукати не варто.

Фото: Department of National Defence / REUTERS

Читайте Новини.LIVE!

Підписатися Підписатися