Час відплати: чого чекати від росіян при контрнаступі ЗСУ

Євген Дем’янов

Журналіст

Україна ледь не завмерла в очікуванні пробиття часу відплати росіянам — контрнаступу ЗСУ. Вітчизняні та західні аналітики сповнені оптимізму та дають мінімальний відсоток можливим невдачам українських воїнів на полі бою.

Чи здатні росіяни чинити опір і дати відсіч ЗСУ, Новини.LIVE спробувало розібратися.

Армія ворога втратила потенціал

Майже всі українські військові експерти єдині у думці, що приблизно з середини весни стратегічна ініціатива перейшла від ворога до українських Сил оборони, і тепер саме вони диктують і нав'язують ворогові свою волю в бою. І він змушений цій волі підкорюватися. Адже за понад рік визвольної боротьби Збройним силам України вдалося суттєво знекровити агресора, позбавивши його переваги у живій силі і техніці, знищивши майже цілком або частково його передові, найбільше підготовлені підрозділи.

У британській розвідці погоджуються з такими висновками. Ба більше, зазначають, що у результаті вдалих і продуманих дій Сил спротиву, російська окупаційна армія не лише усе частіше втрачає ініціативу в бою, а змушена лише рефлексувати на ті чи інші дії українських воїнів.

На думку іноземних аналітиків, це почало системно проявлятися від початку травня.

Водночас в оперативному плані командування армії агресора ще вдається до спроб створити якісь свої резерви та розмістити їх на тих напрямках, де можна найбільше ймовірно очікувати контрудару ЗСУ.

Однак, як схильні вважати західні експерти, такі дії не є ефективними через те, що агресору доводиться знімати війська з одних ділянок фронту і відправляти їх на інші, де необхідно заповнити прогалини. Натомість на місцях, з яких їх зняли, з'являються ті ж самі прогалини.

Маркери поразки

Переміщення окупантами власних сил і засобів, а також вивезення награбованого з тимчасово окупованих ними територій можуть слугувати своєрідними покажчиками того, що ворог має сумнів у власних спроможністях утримати загарбане в контексті майбутнього українського контрнаступу. 

"Очевидно, що росіяни, незважаючи на те  що створили дуже потужну розгалужену систему оборонних рубежів і фортифікаційних споруд на півдні Запорізької та Херсонської областей, чудово розуміють, що можливостей для ефективного захисту своїх позицій за умови, що Україна матиме тотальну перевагу в артилерійському та ракетному озброєнні у них немає. Тому, скоріш за все, вони готуються до того, щоб "якщо щось" то у них була можливість забратися геть", — аналізує стан справ колишній спікер Генерального штабу ЗСУ Владислав Селезньов.

У той же час він зазначає, що має великі сумніви з приводу того, що ворог так легко і просто піде під натиском українських військ.

Окупанти готуються до спротиву

За словами Селезньова, ворог не гаяв часу. Він за місяці окупації не просто так створив потужну мережу оборони і навіть звів цілі укріпрайони на Півдні Донецької, Запорізької, Херсонської областей і в Криму.

Наприклад, у Василівці, під Запоріжжям, росіяни звели дуже потужний укріпрайон. 

"Але як тільки цей укріплений район паде, і українські Сили оборони почнуть просуватися вперед хоча б кілометрів на 20,  Енергодар опиниться в оперативному оточенні, оскільки доріг, якими можна швидко перемістити всі російські сили і засоби, нема. А при блокуванні доріг, які ведуть з Мелітополя до Енергодару, тамтешній гарнізон опиниться в "котлі", — переконаний Селезньов.

За його словами, до оборони на Півдні Запорізької та Херсонської областей росіяни підготувалися на 100%. І вже там перейшли до стратегічної оборони.

При цьому вони передбачили різні варіанти розвитку подій.

"Тому що створення окремого угруповання на Півночі Криму, заточене саме на оборону безпосередньо Криму — південніше Новоолексіївки, в районі Каланчака. Вони вже більше зорієнтовані на тому, щоб утримати Крим", — пояснює військовий експерт.

Між тим, у цьому зв'язку він наголошує, що дуже примарно собі уявляє, як це їм вдасться. 

Увесь Південь буде на прицілі

Варто зазначити, що завдяки своїм західним  партнерам Україна вже має достатню кількість сил і засобів вогневого ураження. Ними буде триматися під прицілом вся Північ Криму разом з Джанкоєм, Красноперекопськом, Армянськом включно. 

Саме там, звертає увагу Селезньов, наразі перебуває велика кількість російських військових частин і з'єднань, і вони плавно та методично будуть випалюватися, якщо не втечуть. 

А якщо ми матимемо достатню кількість ракет Storm Shadow, констатує український офіцер, то шанси росіян на виживання ще більше потануть, тому що тоді під щільним вогнем опиниться вся територія окупованого українського Півдня. За винятком, можливо, Південного берегу Криму.

Міст паде в перших рядах

На переконання Селезньова, до моменту виходу українських Сил оборони до кримських перешийків Кримський міст буде знищено, а всі кораблі Чорноморського флоту опиняться в зоні ризику вогневого ураження ЗСУ і спробують сховатися в районі Судака та Феодосії або ще подалі.

А з втратою мосту виникає цілком слушне запитання: як росіяни формуватимуть логістику для свого угрупованню в Криму при втрачених перешийках?

Противник залишається сильним

"Безумовно, росіяни налаштовані чинити серйозний спротив у разі нашого контрнаступу. Вони 15 місяців набирались досвіду, і це ми бачимо навіть з побудови їхніх оборонних рубежів", — говорить колишній заступник начальника Генерального штабу ЗСУ Ігор Романенко. 

До прикладу, зазначає він, під час звільнення  Херсонщини ми взяли тільки один із трьох їхніх оборонних рубежів. А далі зупинилися, тому що не хотіли наражатися на зайві втрати і почали примушувати ворога добровільно залишити територію або він був би знищений.

"Ворог може добре оборонятися, і ми це бачили. До того ж не варто забувати, що Росія є ресурсною державою,  яка вкладає в армію великі кошти", — підкреслив Романенко.

Отже ми маємо справу з досвідченим ворогом, який воює тривалий час, має потужний запас міцності у вигляді фінансового, технічного та живого ресурсу. До того ж цей ворог набудував на нашій землі доволі серйозні та міцні оборонні об'єкти, які нам треба буде брати. 

Читайте Новини.LIVE!

Підписатися Підписатися